Опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів"

З метою інформування громадян України про суттєві зміни в законодавстві,  Прилуцький міськрайонний суд повідомляє, що 08 червня 2017 року в газеті «Голос України» опубліковано вищевказаний Закон, що вносить суттеві зміни у законодавче регулювання питань призначення, сплати та отримання аліментів на дитину. Зокрема Закон постановляє наступне: 

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
2. У Сімейному кодексі України(Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

1) частину другу статті 70 після слів "якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї" доповнити словами "ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей)";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

2) текст статті 179 викласти в такій редакції:

"1. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

2. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

3. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

3) частину третю статті 181 викласти в такій редакції:

"3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

4) у статті 182:

частину першу доповнити пунктами 3-¹ і 3-² такого змісту:

"3-¹) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-²) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

5) статтю 183 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

6) текст статті 184 викласти в такій редакції:

"1. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

2. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
3. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

7) частину першу статті 191 доповнити словами "а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

8) статтю 195 викласти в такій редакції:

"Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
2. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

3. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

9) у статті 196:

назву доповнити словами "оплати додаткових витрат на дитину";

частину першу викласти в такій редакції:

"1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив".

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

2. У Цивільному процесуальному кодексі України(Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

1) у частині першій статті 96:

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб";

доповнити пунктом 4-¹ такого змісту:

"4-¹) заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

2) у статті 105:

перше речення частини першої доповнити словами і цифрами "крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 4-¹ частини першої статті 96 цього Кодексу";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 96 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

3) частину першу статті 110 після слів "про стягнення аліментів" доповнити словами "оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення";

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

4) статтю 201 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

3. Пункт 3частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2015 р., № 33, ст. 323) доповнити словами "оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення".

№ 2037-VIII від 17.05.2017 року (набрання чинності 08.07.2017 року).

Наголошуємо, що усі вищевказані зміни вступають у законну силу лише через місяць після набрання чинності даним нормативним актом, тобто з 08 липня 2017 року.