І Н С Т Р У К Ц І Я з охорони праці при користуванні електропобутовими приладами в Ічнянському районному суді Чернігівської області

І Н С Т Р У К Ц І Я

з охорони праці при користуванні електропобутовими приладами в Ічнянському районному суді  Чернігівської області

 1. Загальні положення

1.1 Дія інструкції поширюється на всіх працівників Ічнянського районного суду Чернігівської області.

1.2 Кожен працівник повинен бути проінструктованим по електробезпеці при користуванні електропобутовими приладами з записом в «Журналі інструктажу з питань охорони праці»  з підписами як інструктуючого так і інструктуємого.

1.3 При безпосередньому стиканні людини з струмоведучими частинами електроспоживачів під  напругою, виникає небезпека ураження її організму електрострумом, тому що тіло людини має здібність проводити електричний струм.

1.4 Важливим фактором, визначаючим наслідки ураження електричним струмом є: вид струму (перемінний чи постійний), частота (при перемінному струмі), величина струму (чи напруга), тривалість дії, шлях проходження струму через тіло людини, фізичний і технічний стан людини в момент дії на його організм електричного струму (опір тіла людини).

1.5 Найбільш небезпечним для людини є перемінний струм з частотою 50-500 Гц.

1.6 Величина опору різних органів тіла людини при вологій, брудній, пошкодженій шкірі різко знижається.

1.7 Опір організму дії струму залежить від фізичного і психологічного стану людини і різко понижується, якщо людина голодна, нездорова, втомлена, в нетверезому стані. При цьому різко підвищується імовірність тяжкого ураження.

 1.8 Наслідок травми залежить від площі ураження і місця дотику. При одній і тій же напрузі в залежності від місця дотику в одних випадках люди зразу гинуть, в інших можуть тільки злякатися чи отримати легку травму.

1.9 Виходячи з вище згаданого необхідно постійно пам’ятати, що електричний струм приховує в собі певну небезпеку, якщо ним невміло користуватися.

Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю. Внаслідок цього користування електропобутовими приладами вимагає особливої уваги та обережності від людини.

Ураження електричним струмом суттєво відрізняється від інших травм. При ураженні електричним струмом розрізнюють: електричні удари, коли струмом уражається весь організм, і електротравми , коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ураження тіла – опіки.

При електричному ударі, коли струм проходить крізь тіло людини, у більшості випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати з порушенням свого ритму, після чого може статися його зупинка, а потім смерть.

Електричні опіки тіла можуть бути отримані як при проходженні електричного струму через тіло людини, так і від іскор вольтової дуги при умовах короткого замикання, наприклад, при заміні зіпсованих електрозапобіжників, при випадковому замиканні різних електричних фаз металевими предметами або у випадку несправної ізоляції живлячих проводів і т. інше. При цьому опік може виявлятися почервонінням шкіри та утворення на ній пухирів, а іноді може викликати глибоке пошкодження тканин і навіть обвуглення кісток.  

1.10. Аби уникнути ураження електричним струмом при користуванні побутовими та промисловими електроприводами (далі електроспоживачами) на виробництві (холодильники, телевізори, комп’ютери, обігрівачі, кондиціонери, праски, електропідігрівачі води і т.і.) слід дотримуватись правил:

1.10.1. Користуватися електроспоживачами, шнури яких мають триполюсну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого (зануляючого) проводу.

1.10.2. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію.

1.10.3. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкодження або ненадійно з’єднані з електрошнуром живлення, вилками, розетками та подовжувачами.

1.10.4. Не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних направляючих.

1.10.5. Не користуватися пошкодженими розетками, відгалужу вальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання.

1.10.6. Не користуватися саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних електропроводок.

1.10.7. Не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання.

1.10.8 При користуванні електроспоживачами, які мають окремий самостійний провід заземлення, перед включенням його в електромережу перевірити наявність та надійність приєднаного заземляючого проводу до відповідних клем.

1.10.9. По можливості, уникати доторкання руками до металевих частин електроспоживачів, ввімкнених в електромережу.

1.10.10. Не торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі.

1.10.11. Самостійно не замінювати зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів та електромережі.

1.10.12. При прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників та підлоги біля них обов’язково  відключати їх від електромережі.

1.10.13.Не залишати без догляду працюючі електроспоживачі.

1.10.14. По закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від’єднати провід живлення від розетки електромережі. При  цьому слід пам’ятати, що  від’єднуючи вилку електроспоживача від розетки, її слід тримати за корпус, а не смикати за провід живлення, бо можна висмикнути один провід і потрапити під дію електричного струму.

2.Дії працюючих при ураженні електричним струмом.

 2.1. при ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відривання його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

Якщо потерпілий опинився у стані непритомності, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, обризкати водою, розтирати і зігрівати тіло.

Негайно викликати швидку медичну допомогу по тел.103.

При рідкому та судорожному диханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання.

Штучне дихання – це лікарський засіб, метою якого є відновлення природного дихання потерпілого.

Засіб штучного дихання являє собою механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м’язи потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відновитися природне дихання.

Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи:

- Одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частотою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину.

 Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровоточу.

- Друга, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого, вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітина розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли надаючий допомогу відстороняється, грудна клітина потерпілого спадає, і в нього утворюється пасивний вдих.

Надання допомоги потерпілому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.

2.2. при отриманні потерпілим опіків, потрібно, не торкаючись руками обпечених місць, обережно накласти на пошкоджені місця стерильну пов’язку і відвести потерпілого до медичного закладу.